nyhende

Борються зі зброєю та релігією

Протягом трьох років війни релігійна Україна поступово змінювалася. У тіні російського вторгнення триває релігійна війна.Dette er ei nyhendesak på ukrainsk om korleis det religiøse landskapet i Ukraina har endra seg under krigen. Det er i desse dagar tre år sidan den russiske invasjonen starta.

Publisert Sist oppdatert
67 відсотків населення України вважають себе православними християнами, і багато хто традиційно належить до так званого Московського патріархату. Проте російська агресія змінює цю ситуацію.

— Для України давно було важливо створити власну православну церкву. Це не вдавалося зробити, поки Росія не почала проявляти агресію, але у 2019 році ця мета була досягнута. У церковній сфері це майже як вступ до НАТО, — розповідає доктор філософії зі спеціалізацією в українських суспільних відносинах Олександр Тимчук для Nynorsk pressekontor.

Складна історія

Православна Україна має довгу й складну історію. Українські землі були охрещені у 988 році, і саме православ’я тоді стало домінуючою релігією. Головне правило в православ’ї — кожна країна має власну національну церкву, але в Україні традиційно підпорядковувалися патріарху з іншої держави. Спочатку це був патріарх Константинополя, але в 1688 році Київська митрополія перейшла під юрисдикцію Московського патріархату.

— Для Російської православної церкви Україна дуже важлива, оскільки і вон

У 1921 році була створена Українська автокефальна православна церква, але її не визнав жоден патріарх. З 1930 року, за радянської влади, єдиною офіційно дозволеною церквою була Російська православна.

— Українська православна церква змогла вижити за кордоном, зокрема в діаспорі у США. Коли Україна відновила незалежність у 1991 році, вона стала однією з трьох православних церков у країні, зазначає Тимчук.

Дві інші — це Російська православна церква (МП) та новостворена Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП).

— Але тільки Російську православну церкву визнавали «справжньою» у православному світі, — додає Тимчук.

Після анексії Криму у 2014 році та повномасштабного вторгнення в 2022 році ситуація змінилася. У 2019 році дві українські православні церкви об’єдналися й отримали визнання від патріарха Константинополя.

— Це створило глибокий розкол між двома центрами влади у православ’ї: Константинополем і Москвою. Московський патріархат розірвав усі зв’язки з Константинополем, що є дуже серйозною подією з точки зору церковної політики, — зазначає Тимчук.

Перехід парафій

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році почався активний перехід парафій від Московського патріархату до нової національної церкви.

— Багато громад подали заявки на перехід до Православної церкви України. Це складний процес, але після 24 лютого 2022 року значно більше парафій зробили цей вибір, —

зазначає Тимчук.

Попри це, багато українців ходять до найближчої церкви, незалежно від того, до якого патріархату вона належить.

— Українці дуже прагматичні. В маленькому селі може бути дві церкви, але більшість відвідує ту, яка ближче. Проте опитування показують, що все більше людей відходять від Московського патріархату на користь нової національної церкви, — пояснює Тимчук.

Останнім часом релігійна ситуація в Україні стала об’єктом великої політики.

— Люди, які інформують Трампа, використовують церковне питання як один із головних аргументів проти американської допомоги Україні. Вони заявляють, що Зе

6 січня 2019 року патріарх Константинопольський Варфоломій (ліворуч) надав так званий томос (указ), який визнав Українську церкву як автокефальну (самокеровану). На фото Варфоломій передає томос українському митрополиту Епіфанію. Фото: Адміністрація Президента України.
Православна церква в Норвегії розташована в церкві Святого Миколая в Осло. Фото: Лісе Осеруд / NTB / NPK
Powered by Labrador CMS